З досвіду роботи "Розвиток творчих здібностей на уроках зарубіжної літератури, російської мови"

У сучасному світі людині просто необхідно вміти творчо мислити, приймати нестандартні рішення. Але в школі часто навчання зводиться до запам'ятовування і відтворення стандартних прийомів дії, типових способів вирішення завдань. Це вбиває інтерес до навчання.

Моє завдання, як вчителя, полягає не тільки в тому, щоб дати учням якомога глибші знання з предмета, а й розвинути творчі здібності кожної дитини. Тобто розкрити в дітях якості, що лежать в основі творчого мислення, сформувати вміння управляти процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв'язанням складних проблемних ситуацій. На це спрямовані завдання, які я пропоную учням на уроках і під час позакласних заходів. Сучасне суспільство висуває своїм громадянам вимоги оволодіння навичками творчого мислення. Творчість перестає бути долею одиниць. Розвиток творчих здібностей учнів і виховання активної особистості - першочергове завдання сучасної школи.

Проблеми розвитку творчих здібностей школярів розглядаються в багатьох країнах світу. Задатки творчих здібностей притаманні будь-якій дитині. Необхідно зуміти розкрити і розвинути їх. Сучасні випускники  повинні не тільки опановувати матеріалом шкільних програм, а й вміти творчо застосовувати його, знаходити рішення будь-якої проблеми. Це можливо тільки в результаті педагогічної діяльності, що створює умови для творчого розвитку учнів, у співпраці учитель-учень. Тому проблема розвитку творчих здібностей учнів є однією з найбільш актуальних.

Творчість - далеко не новий предмет для вивчення. З проблеми творчого розвитку учнів є педагогічні дослідження І. Я. Лернера, В. О. Сухомлинського, А. Н. Окунева. Обґрунтування системи роботи з розвитку творчих здібностей можна знайти і в працях психологів - Л. В. Виготського, М. Бердяєва, В. М. Теплова, А. Н. Луки, Я. А. Пономарьова, В. Д. Шадрикова та інших. Всі теорії творчості пропагують одну основну ідею: творчості навчати можна і потрібно, необхідно розвивати творчі здібності. Згідно з дослідженнями дидактів, навчання творчості школярів - це озброєння їх умінням усвідомлювати проблему, намічену учителем, а пізніше - формулювати її самому. Це розвиток здібностей висувати гіпотези і співвідносити їх з умовами завдання, здійснювати поетапну або підсумкову перевірку рішення кількома способами;  перенесення знань і дій в нестандартну ситуацію або створення нового способу дій.

У своїй роботі я дотримуюся багатоаспектного підходу до визначення творчості: творчість - це і процес, і продукт діяльності, це і особисті ознаки, і середовище, яке створює умови для розвитку творчих здібностей. Моє завдання - допомогти учням актуалізувати здібності, розвинути їх. Я сформулювала для себе наступні правила: Поважай. Заохочуй. Дозволяй.
Поважати кожного, поважати будь-яку думку. Кожен має право висловитися і донести свою думку. В процесі діалогу коректно, ненав'язливо, застосовуючи той чи інший вид роботи на уроці, досягаємо істини.

Дозволяю робити помилки. Я не сварю  за неправильну відповідь, за те, що хтось не так зрозумів матеріал, уникаю критики, різких висловлювань, які пригнічують творчу активність, незалежність школярів. 

Дозволяю ризикувати.  Якщо учень пішов на ризик, висловлюючи свою думку, яка не співпадає з моєю або загальноприйнятою, аналізує, уявляє, презентує, доводить, аргументує, винаходить  і застосовує - він вже продемонстрував свій потенціал. 

Дозволяю бути незалежним у висловлюваннях. Даючи завдання, пояснюю, що чекаю від них не тільки демонстрації знань, а й власного бачення подачі цих знань.

 Заохочую сумніватися. Адже творчим особистостям властиво сумніватися. Кожен повинен вміти знаходити об'єкт, гідний сумнівів.

Заохочую шукати і вибирати. Вчу дітей переживати радість творчого пошуку, відкриття, виховую потребу  творити. 

Заохочую долати труднощі, що зустрічаються на шляху. Творчість - це не тільки вміння мислити творчо, а й уміння не здаватися, зустрічаючи опір, відстоювати свою думку, домагаючись визнання.

Я переконана, що для творчості необхідні: вагома мотивація, знання, оточення, стиль мислення, здібності. Рівень розвитку творчих здібностей учнів різний. Для того щоб учні розкрилися, проявили свої здібності, необхідно повести діагностику. За допомогою шкільного психолога, а також власних спостережень, бесід склалася певна картина про творчі здібності моїх учнів. Є кілька рівнів творчої активності  (по Е. В. Коротаєвій). Нульовий рівень. Для таких учнів дозволяю виконувати лише частину творчого завдання. Якщо в класі переважають учні з нульовим рівнем творчих здібностей, то головне моє завдання - це створити комфортні умови для роботи, дати їм впевненість у власні сили і можливості.

Відносно-активний рівень. Такі учні з бажанням приступають до виконання творчого завдання, але при перших труднощах втрачають до нього інтерес. Щоб такі учні працювали весь урок, на початку уроку ставлю завдання, вирішення якого, у вигляді питань іншим, вони озвучать в кінці уроку. Це нескладне завдання допомагає школярам працювати на протязі всього уроку, виділяти головне.

Виконавчо-активний рівень. У цю групу входять ті, хто мислить озарінням. Учні починають нудьгувати, якщо завдання просте, поступово звикають обмежувати себе рамками і відвикають шукати нестандартні рішення. До таких учнів застосовую проблемні, частково-пошукові, евристичні ситуації. Таким учням відвожу роль спостерігачів, які стежать за темпом уроку, або роль експертів, які підводять підсумок заняття.

Творчий рівень. Активність учнів цього рівня не потребує стимулюючих прийомах. Вони вміють і люблять працювати творчо, без тиску з боку вчителя.
Моє завдання - залучити до  творчої діяльності учнів усіх рівнів, допомогти їм відкрити в собі здібності, про які вони раніше не знали і не підозрювали.

При розробці методики формування творчих здібностей обов'язково враховую:

1)вікові особливості учнів;

2) особистісні особливості учнів;

3) загальний рівень розвитку колективу;

4) особливості предмета. 

Принципи педагогічної діяльності:

1) створення умов для формування і розвитку індивідуальних здібностей кожного учня;

2) формування стійкої мотивації учня до розвитку;

3) системність навчання;
4) творча співпраця учень-учитель;

5) застосування на практиці набутих знань, умінь і навичок.

Завдання вчителя:
1) дати учням міцні і глибокі знання з предмета;
2) сприяти творчому розвитку кожного;
3) виховувати у дітей допитливість, самостійність, ініціативу.

Роботу з розвитку творчих здібностей учнів проводжу:

1)    під час уроків літератури,  російської мови (уроки з завданнями, що розвивають творчі  здібності; уроки з розвитку мовлення; нетрадиційні уроки);
2) позакласна робота (творчі гуртки; Тиждень зарубіжної літератури, російської мови; індивідуальні, групові творчі завдання).

Слово «творчість» походить від слова «творити», і в загальновідомому значенні це означає шукати, винаходити і створювати щось таке, що не зустрічалося в минулому досвіді - індивідуальному або громадському. Творчий підхід до вибору видів, прийомів роботи вчителя, самостійний пошук, уява, емоції учнів призводять до підвищення інтересу у більшості учнів, що сприяє розвитку творчого мислення, кращому засвоєнню знань, формуванню умінь і навичок. У своїй роботі використовую: опорні схеми; інтерактивні плакати, рифмограми; інсценування; евристичні завдання; лінгвістичні казки; етимологічні екскурсії; ігри; творчі читання; виразні читання; творчі диктанти.

Як навчити грамотно писати? Багато школярів знають орфограми, однак грамотнішими не стають. Прийшло рішення - поєднати, накласти один на інший два процеси: теорію і письмо. А щоб правило легше
засвоювалося - зробити його доступним для сприйняття, коротким і зручним для швидкого застосування на практиці. Тому часто на своїх уроках я використовую «рифмограми» або «правила у віршах». Практика показує, що ритм сприяє швидкому запам'ятовуванню, а значить, засвоєнню правила. Щоб закріпити мовну закономірність і остаточно освоїти її, не боячись помилки в подальшому, учень повинен «побачити» правило в системі невеликої кількості яскравих знаків, схем. Цьому і служить прийом складання опорних схем. Я не даю їх в готовому вигляді, так як їх використання малопродуктивне. Учні складають їх самі. Індивідуальні опорні схеми повинні бути яскравими, інформаційними, мінімум тексту, закріплені прикладами. Працюючи зі схемою, школярі пригадують відомості, осмислюють, запам'ятовують. Складання схем розвиває творчі здібності. Виразне читання, інсценування віршів, казок, діалогів розвивають творчі здібності, забезпечують самостійне входження учнів у світ мистецтва. Евристичне завдання - найкращий спосіб миттєво зацікавити учня, активізувати його  увагу і навчальний інтерес, наблизити можливість відкриття. Такі завдання можуть бути запропоновані як в класі, так і для домашньої роботи. Учням пропоную скласти свої завдання, вправи для свого сусіда по парті або для майбутніх учнів. Для цього потрібно замінити слова, літери крапками, щоб при виконанні вправи учень згадав вивчені правила і правильно виконав завдання. Виникає творчий інтерес, бажання проявити себе. Учні «бачать» місця, де можуть помилитися, а, значить, закони орфографії стають надбанням їхнього творчого досвіду. Відбувається  повторення, причому, судячи з результатів, більш продуктивне, ніж при традиційному формулюванні завдання. Етимологічні екскурсії незмінно привертають і концентрують увагу як потенційний фактор асоціацій. На уроках я часто знайомлю школярів з відомостями з історії слів, походження того чи іншого терміну. Пробуджується жвавий інтерес до слова, до його структури. Що являє собою гра в житті людини? Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно. Розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід ,порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію. Гра - важливий засіб підвищення в учнів інтересу до навчання. У своїй роботі використовую: рольові ігри на уроці (інсценування); ігрові завдання на традиційному уроці ( «Знайди орфограму», «Піймай помилку», «Подумайте - назвіть», «Хто більше», «Шифрувальник», «Листоноша» і т.п.); нетрадиційні уроки (урок-змагання, урок-КВК, турніри знавців, урок-конкурс, урок-подорож і т.п.).. Уроки розвитку мовлення - це уроки творчості. Для досягнення успіху щодо вдосконалення навичок усного мовлення  створюю такі  умови , аби учні мали змогу вільно висловлюватися, говорити, спілкуватися у класі. Причому не тільки й не стільки відтворюючи статті підручника та інших критичних джерел, скільки вступаючи у вільні діалоги з вчителем і зі своїми однокласниками.
Досягнення такої мети стає можливим за умови використання таких форм уроку, як урок-бесіда, урок-диспут, урок-роздум, урок-діалог, урок-семінар тощо. Вони вже за своєю формою передбачають необхідність активного спілкування. На них повинна проявлятися індивідуальність кожного учня, розвиватися його творчі здібності. Творче читання. Метод творчого читання тексту був запропонований Н.І.Кудряшовим. Він передбачає, що вчитель стимулює, організовує творче читання тексту класом. Перше знайомство з твором, збагачення словника, відомості, які створюють сприятливий фон для найбільш повноцінного сприйняття, - ось що я приношу в клас на першому етапі роботи з вивчення тексту. Цей етап повинен бути творчим не тільки для вчителя, а й для учня. Творче читання передбачає, що в кожному окремому випадку буде знайдено спосіб проникнути в лабораторію читача, і в залежності від того, яке його сприйняття тексту, будуть побудовані наступні уроки. В системі роботи велику роль відіграють творчі роботи (усні, письмові). Мовні ситуації створюю за допомогою слова і засобів наочності. Ці ситуації уявні, тому вимагають від учня творчості. Ставлю школярів в такі умови, щоб вони говорили не тому, що зобов'язані відповідати, а перш за все тому, що їм цікаво висловити своє ставлення. Багата фантазія, образність мислення знаходять своє вираження в оригінальних відповідях, творах. Діти «оживляють» казку, «олюднюють» неживі предмети, «скаржаться» на книгу, ручку, «зустрічаються» з улюбленими героями, письменниками,  «подорожують» по цікавих місцях, «працюють» учителями, журналістами. Школярам подобаються такі уроки. Вони творять, не боячись отримати погану оцінку за грамотність. Як правило, я оцінюю тільки зміст і оригінальність твору, але при цьому вказую на граматичні, стилістичні помилки.

Дана система роботи вказує на певну результативність. Помітно підвищився інтерес до знань у більшості моїх учнів, що сприяє кращому засвоєнню знань, формуванню умінь і навичок. Виховання творчої особистості в шкільний період життя є основою підготовки до продуктивної та інтелектуальної діяльності. З цією найважливішою якістю особистості пов'язано подальший розвиток суспільства. Випускник школи з розвиненими творчими можливостями стає цінним працівником,  йому притаманні творчі дії: вміє ставити і вирішувати нові виробничі проблеми, він чутливий до нового, прогресивного, відрізняється інтелектуальною і творчою ініціативою, активною життєвою позицією.